Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 «Теорія та історія культури» (мистецтвознавство). — Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Міністерство куль-тури України. Київ, 2019.Дисертація є дослідженням, що поліаспектно розглядає мистецтво аква-рельного живопису у контексті художньої культури ХХ — початку ХХІ ст., де розкрито формування традицій в акварельному живописі у хронологічно-історичній послідовності та досліджено історичну генезису новаторських тен-денцій. Простежено формування традицій і новаторства в техніках акварельного живопису як феномену художньої культури; сформульовано дефініцію «традиції в акварелі» та виявлено історико-культурні особливості феномену новації в ак-варельному живописі. Акварельні техніки розглянуто як важливу складову єди-ного творчого процесу, що суттєво впливає на кінцевий результат твору та його соціокультурне сприйняття. Уточнено методику дослідження фондових колек-цій музеїв за моделлю: «історія — колекція — особистість — автор — твір» як важливий базис для простеження еволюціонування історичної інновації, що по-ступово перетворюється на традицію. Новаторські тенденції в акварелі просте-жено як транскультурне явище, зорієнтоване на пошук митцями засобів збага-чення власного творчого арсеналу новими техніками, що уможливлює отриман-ня самобутнього авторського стилю, манери, почерку. Розроблено та експери-ментально апробовано авторську техніку фактурного акварельного зображення «Текстиль»; у контексті цієї техніки запропоновано нову термінологію для стан-кових картин: «акварельні картини-килими», «акварельні картини-панно», «ак-варельні картини-гобелени», «акварельні картини-печворк», «акварельні карти-ни-рушники»; авторські твори у техніці «Текстиль» оприлюднено на персона-льній виставці. Ключеві слова: живопис, акварель, традиція, новація.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат