Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням впливу рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України на вдосконалення правозахисного законодавства останньої. Вплив практики Європейського суду з прав людини на юридичну діяльність в Україні не обмежується лише вжиттям державою заходів індивідуального характеру, а проявляється і у вжитті заходів загального характеру, а також у врахуванні під час нормопроектної діяльності рекомендацій цієї наднаціональної судової установи, які не володіють обов'язковістю заходів загального характеру. Дослідження зосереджене на з'ясуванні ефективності нормативно-правових правозахисних гарантій в Україні.Актуальність проведеного дослідження зумовлена, зокрема, тим, що узгодження національного законодавства з європейськими стандартами прав і свобод людини є однією з необхідних умов інтеграції України в європейський правовий простір. Однак, заходи загального характеру та рекомендації Європейського суду з прав людини, як правило, залишаються поза увагою монографічних досліджень, на противагу заходам індивідуального характеру. Брак таких загальнотеоретичних досліджень в аспекті праволюдинної проблематики може вважатись однією з причин недостатньо ефективної законодавчої регламентації змісту та порядку виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України.Дослідження здійснено на підставі аналізу як міжнародних актів з прав і свобод людини, Конституції України та національного законодавства, законодавства іноземних держав; так і судової практики (зокрема, рішень Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду). Предметом дослідження є діяльність Української держави щодо вдосконалення національного правозахисного законодавства на основі правових стандартів, встановлених Європейським судом з прав людини. Метою дисертації є дослідження аспектів впливу практики Європейського суду з прав людини на правотворчу (насамперед законодавчу) діяльність в Україні та можливостей подальшого вдосконалення національного правозахисного законодавства на підставі рекомендацій, висвітлених Європейським судом з прав людини у його рішеннях. Дослідження спрямоване передусім на виявлення констатованих у рішеннях ЄСПЛ зауважень щодо недоліків національного правозахисного законодавства та заходів держави стосовно їхнього усунення.Дисертаційне дослідження містить науково обґрунтовані рекомендації для національних правотворчих органів щодо більш ефективного врахування практики Європейського суду з прав людини для вдосконалення національного правозахисного законодавства. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає, зокрема, у тому, що вони можуть бути використані у роботі Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини та Секретаріату, а також Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, що підтверджується відповідними довідками.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат