Дисертація присвячена теоретичному узагальненню і новому вирішенню актуального завдання – оптимізації системи фармацевтичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій радіаційного походження. Науково обґрунтовано організаційно-методичні підходи та запропоновано напрями оптимізації фармацевтичного забезпечення населення в умовах ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій радіаційного походження. Виявлено, що перелік лікарських засобів для профілактики і лікування радіаційних уражень нараховує 128 найменувань лікарських засобів, які належать до 13 груп анатомо-терапевтично-хімічної класифікації ВООЗ. Обґрунтована необхідність екстемпорального виготовлення 0,65 % і 0,32 % розчинів калію йодиду в аптеках для профілактики радіаційних уражень у дітей різного віку. Запропоновано налагодити промислове виробництво розчину калію йодиду з концентрацією 65 мг/мл (6,5 %) з дозуючим пристроєм з можливістю відміряти 0,25 мл розчину (доза для новонароджених), що дозволить його використання як дітям різного віку так і дорослим. Обґрунтована необхідність прийняття нормативного акту про забезпечення кожної сім'ї, яка проживає в зоні спостереження АЕС, домашньою протирадіаційною аптечкою, яка містить визначену кількість лікарських засобів і предметів медичного призначення, що дозволяє забезпечити профілактику радіаційних уражень і домедичну допомогу при радіоактивному опроміненні усім членам середньостатистичної сім'ї протягом одного тижня початкового періоду ліквідації наслідків радіаційної аварії. Опрацьовано методичний підхід до організації фармацевтичного забезпечення профілактики і лікування розладів психіки і поведінки в умовах надзвичайної ситуації радіаційного походження. Опрацьовано концептуальну модель системи фармацевтичного забезпечення населення зон спостереження атомних електричних станцій.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат