Дисертацію присвячено вирішенню важливого науково-прикладного завдання щодо розширення сфери застосування адитивних технологій та підвищення якості поверхневого шару деталей, виготовлених з нікелевих сплавів та сплавів на основі алюмініда титану, отриманих за допомогою селективного лазерного спікання. Вперше на основі наукового підходу обґрунтовано застосування алмазного вигладжування для зміцнення цих деталей. Виконано оцінку теоретичних та практичних підходів щодо застосування алмазного вигладжування для зміцнення конструктивних концентраторів напружень деталей, отриманих за допомогою традиційних та адитивних технологій, насамперед селективного лазерного спікання. Визначено закономірності формування якості поверхневого шару деталей, виготовлених зі сплаву ЭП609-Ш, після алмазного вигладжування та його вплив на опір втомі. Встановлено закономірності формування якості поверхневого шару при зміцненні конструктивних концентраторів напружень деталей, виготовлених зі сплаву INCONEL 718 та сплаву на основі алюмініда титану OX45–3ODS, на підставі комплексного дослідження характеристик поверхневого шару і впливу на них технологічних чинників алмазного вигладжування у взаємозв’язку зі зміною геометрії вигладжувача. Встановлено вплив залишкової пористості поверхневого шару деталей зі сплаву на основі алюмініда титану OX45–3ODS після селективного лазерного спікання на ефективність алмазного вигладжування. Визначено величину та закономірності впливу режимних параметрів алмазного вигладжування на параметри залишкової пористості. Розроблено технологічні рекомендації щодо використання алмазного вигладжування (раціональні режими, умови обробки, геометрія інструментів) і обмеження їх використання для обробки конструктивних концентраторів напружень щодо забезпечення високої якості і продуктивності процесу зміцнення поверхонь деталей газотурбінних двигунів.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат