Дисертацію присвячено комплексному дослідженню організації проведення медико-соціальної експертизи крізь призму адміністративного права, зокрема аналізу мети, завдань, принципів, правових засад та адміністративно-правового механізму організації проведення медико-соціальної експертизи в Україні. За результатами проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, запропонованих особисто здобувачем.З’ясовано, що МСЕ як об’єкт адміністративно-правового регулювання – це окрема сфера суспільних відносин, які складаються з приводу надання (отримання) медико-соціальних експертних послуг щодо встановлення ступеня обмеження життєдіяльності, визначення міри втрати здоров’я, групи інвалідності, порядку проведення реабілітаційних заходів конкретним особам і вид публічно-владної та публічно-сервісної діяльності суб’єктів публічної адміністрації, що провадиться з метою задоволення відповідного публічного інтересу та задля впорядкованості, охорони і розвитку цієї сфери відносин.Удосконалено понятійно-категоріальний апарат, а саме такі правові категорії, як «медико-соціальна експертиза», «правове регулювання медико-соціальної експертизи», «адміністративно-правове регулювання», «адміністративно-правове регулювання медико-соціальної експертизи», «організація проведення медико-соціальної експертизи», «завдання організації проведення медико-соціальної експертизи», «принципи організації проведення медико-соціальної експертизи», «адміністративно-правові відносини», «правовий статус особи», «адміністративно-правовий статус особи», «адміністративна процедура».

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат