У дисертаційній роботі концептуалізовано теоретико-методологічні засади розвитку системи державного управління соціальною безпекою України в умовах цифрової трансформації та вироблено науково-прикладні рекомендації щодо удосконалення механізмів державного управління соціальною безпекою України.У вступі: обґрунтовано актуальність наукової проблеми (теми) дисертаційного дослідження та окреслено ступінь її сучасної наукової розробленості; відображено звʼязок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено обʼєкт, предмет, мету і завдання дослідження; показано загальну методологію дослідження; сформульовано наукову новизну отриманих результатів та практичне значення роботи тощо.У першому розділі проаналізовано еволюцію теорії державного управління соціальною безпекою. При цьому особливу увагу приділено дослідженням проблем соціальної безпеки й цифрової трансформації в публікаціях сучасних вітчизняних та зарубіжних науковців, що в сукупності дало змогу систематизувати теоретико-методологічні засади механізмів державного управління соціальною безпекою в умовах цифрової трансформації. Також в розділі висвітлено логіку, методологію та особливості формування евристичного змісту дисертаційного дослідження.Розкрито сутність та особливості сучасних концепцій публічного управління, зорієнтованих на цінності, технологізацію прийняття рішень, зосереджених на децентралізації та реформуванні публічного адміністрування, регіональної політики та місцевого самоврядування, посиленні ролі комунікації, організаційної культури, соціальної відповідальності, формування соціальної безпеки держави та громадянина.У другому розділі уточнено науково-категоріальний апарат дисертаційного дослідження, окреслено ціннісні засади державного управління соціальною безпекою в умовах цифрової трансформації, систематизовано сучасні правові засади забезпечення соціальної безпеки України, оцінено стан інституційної складової державного управління соціальною безпекою України.Розкрито утилітаристський та гуманістичний підхід до ціннісних засад соціальної безпеки. Доведено, що ціннісні засади державного управління соціальною безпекою в умовах цифрових трансформацій в Україні має полягати в цілеспрямованому формуванні нової якості життя громадян. Ця нова якість передбачає створення умов для належної реалізації особистого потенціалу кожного члена суспільства шляхом забезпечення можливостей для продуктивної зайнятості та одержання доходу, який відповідає значущості цієї праці для суспільства і спроможний гарантувати йому гідний рівень життя та задоволення фізичних і духовних потреб.У третьому розділі здійснено аналіз зарубіжного та міжнародного досвіду поліпшення соціальної безпеки шляхом цифровізації державного управління, зокрема, окреслено роль інформаційного суспільства, як передумови формування сучасних цифрових технологій у соціальній безпеці та механізмів управління сервісно-орієнтованої держави та виявлено зарубіжні тренди запровадження соціальної безпеки на основі цифрових технологій.Проведений аналіз постіндустріального (інформаційного) суспільства постмодерної доби надав можливість стверджувати, що сучасний глобальний світ дедалі більше стає мінливим, змінюються й основні пріоритети соціальної безпеки громадянина, побудовані на загальних пріоритетах соціальної захищеності людини та усвідомлення цінності окремого індивіда та його соціальних прав.Розкрито особливості європейських та азійських моделей розвитку соціальної безпеки в умовах інформаційного суспільства, які базуються насамперед на затвердженні специфічних ціннісних орієнтацій щодо індустріалізації, інформатизації та соціального розвитку.У четвертому розділі здійснено аналіз домінантів розвитку механізмів державного управління соціальною безпекою в умовах цифрової трансформації; розкрито передумови формування в Україні нової медіареальності щодо ефективності механізмів державного управління соціальною безпекою; уточнено сутнісні ознаки й характеристики нової медіареальності у їх взаємопроникненні й взаємозвʼязку; виявлено тренди й маркери її формування й чинники впливу на неї; окреслено траєкторії її розвитку та активізації дії на моделі поведінки держави, соціуму, різних економічних субʼєктів.У пʼятому розділі здійснено аналіз актуальних викликів, ризиків та загроз впливу цифрової трансформації на соціальну безпеку. У розділі визначено і науково обґрунтовано доктринальні засади інноваційної парадигми державного управління соціальною безпекою, перспективної для модернізаційного розвитку післявоєнної України, та на їх основі сформульовано концептуальні засади державної політики в галузі соціальної безпеки в умовах вітчизняної цифрової трансформації.Констатовано, що визначальними характеристиками нинішнього етапу розвитку суспільства в умовах цифрової трансформації є стрімке зростання соціальної напруженості та актуалізація потреб в особистій та колективній безпеці.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат