Дисертація є першим у науці цивільного процесуального права України спеціальним комплексним дослідженням правової регламентації процедури врегулювання спору за участю судді як самостійного способу альтернативного вирішення цивільно-правових спорів. У науковому дослідженні здійснено комплексний аналіз інституту врегулювання спору за участю судді, висвітлено еволюцію його виникнення та становлення, визначено правову природу й місце в системі альтернативних способів вирішення спорів та цивільному процесуальному праві з урахуванням міжнародних стандартів та зарубіжного досвіду. Охарактеризовано теоретичні засади процедури врегулювання спору за участю судді, надано визначення її поняття, ознак та принципів, досліджено передумови запровадження та умови проведення означеної процедури, розглянуто особливості правового статусу судді при здійсненні процедури врегулювання спору за участю судді. Особливу увагу приділено правовому порядку проведення процедури врегулювання спору за участю судді, порядку припинення та визначенню правових наслідків її реалізації.У дисертації сформульовані й інші теоретично обґрунтовані пропозиції про вдосконалення актів чинного цивільного процесуального законодавства в частині врегулювання спору за участю судді у цивільному судочинстві України. Ключові слова: цивільно-правовий спір, конфлікт, суд, альтернативні способи вирішення спорів, третя сторона, посередництво, медіація, переговори, судове примирення, суд, врегулювання спору за участю судді, етапи процедури, узгодження позицій.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат