У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення та запропоновано практичні рекомендації щодо менеджменту маркетингової підсистеми підприємств агропродовольчої сфери в контексті глобалізації. Уточнено визначення менеджменту маркетингової підсистеми підприємств агропродовольчої сфери як сукупності взаємопов'язаних інструментів і методів впливу на взаємодію учасників виробничо-збутових ланцюгів галузевого продуктового набору та трансформаційних процесів в господарській активності з метою формування сталих конкурентних переваг підприємств агропродовольчої сфери в динамічному ринковому середовищі. На основі аналізу передумов розвитку менеджменту маркетингової підсистеми на прикладі зернопереробних підприємств виявлено суттєву залежність національного ринку від кон'юнктури світового борошномельно-круп'яного ринку. За допомогою візуального тривимірного аналізу визначено ступінь стабільності технологічного ланцюга, тобто схильність виробників агропродовольчої сировини до однотипних та прогнозованих дій в умовах контрольованих та неконтрольованих змін їх діяльності в менеджменті маркетингової підсистеми зернопереробного підприємства. Апробовані засоби програмування результативності управління якістю сировини в системі менеджменту маркетингової підсистеми через обґрунтування управлінських рішень, пов'язані з виробленням маркетингової політики зернопереробного підприємства по відношенню до зерновиробників-постачальників сировинного зерна на основі стимулювання оптимальної агротехнологічної політики аграрних підприємств. В результаті дослідження встановлено, що за відповідних економічних умов існують обставини сумісного створення синергетичного ефекту в зерновому підкомплексі.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат