Дисертаційне дослідження присвячене особливостям функціонування Української автокефальної православної церкви (далі – УАПЦ) у наш час. Увагу зосереджено як на зовнішньоцерковних, так і внутрішньоцерковних аспектах існування цієї релігійної організації у незалежній Україні.На сучасному етапі поступу людини релігійний фактор відіграє важливу роль, яка пов'язана із становленням нового суспільства у ситуації після Революції Гідності та військової кризи на сході України, що триває донині. Безперечно, у таких умовах відбувається активізація традиційних конфесій, які у вітчизняній історії мали певне державотворче та соціокультурне значення, зокрема це стосується і УАПЦ. Необхідно відзначити, що наукове осмислення УАПЦ орієнтовано, здебільшого, на її історію, але менше уваги приділяється її сучасній специфіці, особливостям та основним церковно-правовим і цивілізаційним векторам розвитку. Саме здобуття незалежності нашої країни у 1991 році спричинило активну інституалізацію і функціонування УАПЦ у різних сферах суспільного буття українців.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат