У дисертаційній роботі здійснено теоретико-методологічні підходи до вивчення військових практик у соціології, присвячений аналізу соціологічних концепцій мілітарних практик, а також виявленню суттєвих ознак поняття «ветеран АТО/ООС». Розглянуті основні концепції військової соціології, поділені за темпоральним критерієм та проаналізовані в контексті класичної, модерністської та постмодерністської теорій. Вивчені концептуальні основи соціальної ідентичності в сучасній соціології; розкриті змістовні характеристики поняття мілітарної ідентичності; виявлені особливості теоретико-методологічних підходів до вивчення транзиту мілітарної ідентичності; надано характеристику мілітарної ідентичності жінок-ветеранок АТО/ООС. Сформульовано визначення поняття мілітарної ідентичності: мілітарна ідентичність – це результат соціальної ідентифікації актора з армією чи військовими групами, який є наслідком інтерналізації цінностей і норм, прийнятих в армійському/мілітарному полі. Зазначено, що концепт мілітарної ідентичності пов'язаний з поняттями двох транзитів – переходу з цивільного життя до армійського поля і зворотного переходу з армії до цивільного поля (після демобілізації або звільнення за станом здоров'я). Розглянуто ґендерні аспекти мілітарної ідентичності з акцентом на специфічних особливостях військового досвіду жінок-ветеранок АТО/ООС. Представлено соціологічну методику вимірювання мілітарної ідентичності; систематизовано показники соціальної (ре)адаптації ветеранів АТО/ООС за трьох рівнів – високому, середньому та низькому; представлено результати соціологічного дослідження «Вплив мілітарної ідентичності ветеранів АТО/ООС на їхню соціальну адаптацію»; розглянуто характеристики основних контекстів соціальної (ре)адаптації ветеранів АТО/ООС до цивільного середовища. Представлено соціологічну методику вимірювання мілітарної ідентичності за допомоги показників: спрямованість ідентифікації, прихильність мілітарному досвіду, сила зв'язку і сила відторгнення від армії, лояльність до мілітарної культури, здійснення військових практик, сприйняття армії як сім'ї або як професійної організації, емоційна прив'язаність до армії, мотиваційне обґрунтування приходу в армію, екзистенційна оцінка служби в армії. Розрізнено три типи мілітарної ідентичності за ступенем/інтенсивністю її вираженості – стійкий, ситуативний і несформований.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат