Дисертація є кримінологічним дослідженням незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за результатами якого надано кримінологічну характеристику цим злочинам, проаналізовано особистість злочинців, які їх вчиняють, встановлено детермінанти, що зумовлюють ці злочини, та запропоновано заходи запобігання їм. Проаналізовано основні підходи в українській та зарубіжній науці додослідження вказаних злочинів. Показано складний та багаторівневий характер цієї протиправної сфери діяльності, вирішальне значення в якій однак відіграє широко розгалужена транснаціональна злочинність. Зроблено висновок щодо високого рівня латентності розглядуваних діянь та висвітлено низку чинників, що його визначають. Виявлено нерівномірний регіональний розподіл незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Зазначені злочини здебільшого фіксуються в областях, що межують із Російською Федерацією, Молдовою та країнами Європейського Союзу. За ступенем залучення до цієї діяльності як галузі транскордонного злочинного бізнесу, а відтак і рівня суспільної небезпечності злочинної поведінки, здійснено розподіл винних осіб на такі класи: 1) які незаконно переправляли через державний кордон України своїх рідних або близьких за відсутності корисливого мотиву; 2) які вчинили злочин на ґрунті співчуття особам, з якими вони не зустрічалися раніше; 3) які є ситуаційними корисливими злочинцями; 4) які постійно займаються незаконним переправленням осіб через державний кордон України на оплатній основі. Проведено розподіл заходів запобігання незаконному переправленню осіб через державний кордон України на стратегії зменшення попиту та стратегії зменшення пропозиції.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат