У дисертації теоретично обґрунтовано та досліджено специфіку інтонування як чинника смислоутворення у фортепіанному виконавстві. Базуючись на аналізі останніх публікацій та досліджень вітчизняних і зарубіжних музикознавців, а також праць із теорії і практики фортепіанного виконавства виявлено, що інтонування як чинник смислоутворення у фортепіанному виконавстві є теоретично не сформованим поняттям. Будучи всепроникним, керівним началом, інтонування причетне до всіх проблем художнього виконання та творчої інтерпретації, про що свідчить низка таких важливих питань художнього виконання на фортепіано, пов'язана з інтонаційним виміром як: тембровий аспект звучання; відтворення у процесі виконання форми твору; відтворення багатоелементної музичної тканини в різних фактурних видах; рухова сфера піаніста; використання засобів та прийомів фортепіанної виразності та закономірностей їхньої взаємодії; ритмічна виразність тощо. Однак, автори праць, присвячених виконавському інтонуванню, розглядають його переважно у вузьких ракурсах. Тож, проблема інтонування як чинника смислоутворення у фортепіанному виконавстві є новою для сучасного мистецтвознавства та суттєвим показником наукової перспективності даної роботи. Мета дослідження полягає у виявленні природи та значенні явища інтонування як чинника смолоутворення у фортепіанному виконавстві. Основні завдання: розкрити зміст понять «інтонація», «інтонування»; дослідити феномен смислоутворення у виконавському мистецтві; прослідкувати еволюцію фортепіано в аспекті суспільних інтонаційно-смислових уявлень, розкрити актуальні проблеми музичної практики у різні історичні періоди; визначити інтонаційно-смислові зв'язки у системі відношень композитор – виконавець – слухач; систематизувати погляди, сфокусовані в інтонаційній теорії в проекції на фортепіанне інтонування, як чинника смислоутворення; запропонувати авторське тлумачення змісту ключового поняття; виявити виконавські параметри інтонаційно-смислової діяльності піаніста та визначити нові підходи до виконавського втілення художньої образності в процесі фортепіанного інтонування. Дослідження інтонування як чинника смислоутворення у фортепіанному виконавстві не вичерпує всіх особливостей явища і обумовлює необхідність подальших наукових розвідок у напряму вивчення структурної єдності художніх засобів виконання та їх специфіки в різних стильових контекстах; психофізіологічних закономірностей виконавського процесу, що детерміновані жанровими та стильовими особливостями музики.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат