Дисертаційна робота є одним з перших в Україні комплексних досліджень, присвячених встановленню особливостей формування музичних архівних радіофондів у системі документних комунікацій суспільства, розробці науково обґрунтованих заходів, спрямованих на оптимізацію комплектування, обліку та використання музичних фондів радіоархівів, вдосконалення технологій збереження і реставрації архівних музичних радіозаписів. Проаналізовано стан розробленості досліджуваної проблеми, висвітлено науково-методологічний апарат дослідження музичних архівних фондів. У контексті формування світової музичної індустрії висвітлено ґенезис створення засобів фіксації звуку та розвиток ефірного відтворення музики. Цілісний історико-інформаційний аналіз проведено у контексті синергетики двох комунікаційних систем – звукозапису і радіомовлення. Визначено, що радіопростір має ознаки складної відкритої сфери, при цьому радіомовлення є його невід'ємною комунікаційною підсистемою. Становлення музичного сектору в системі радіомовлення відбувалося під впливом ускладнення технологічних можливостей радіостудій і засобів аудіозапису, диверсифікації жанрово-стильових особливостей музичного контенту. Встановлено закономірність, відповідно якої протягом ХХ ст. у конкуренції з «радійною музикою» грампромисловість використовувала технологічні та комунікативні досягнення радіомовлення.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат