На підставі народознавчих матеріалів, зібраних автором особисто під час польових етнографічних експедицій та науково-пошукових мандрівок, уперше в українській етнологічній науці комплексно проаналізовано явища традиційного скотарства у народному календарі волинян. Для цього упродовж 2013–2019 років було відвідано населені пункти Житомирської, Вінницької, Рівненської, Волинської, Львівської та Хмельницької областей. У дослідженні задіяно також велику кількість джерел, зокрема і з фонду Р-119 Архіву Львівського національного університету імені Івана Франка. Визначено необхідність поділу скотарського календаря волинян на два періоди – перебування худоби надворі влітку та її стійлове утримання взимку. З'ясовано: в календарному році найбільш насиченим на скотарську обрядовість був день першого вигону худоби на пашу. Одержані результати пропонованого дослідження проливають світло на обрядово-звичаєві аспекти традиційного скотарства волинян і значно розширюють дані про роль і місце свійських тварин у повсякденному житті селян та процес догляду за ними у календарно-побутовій обрядовості, демонології, танатології тощо. Матеріали та висновки дисертації стануть у нагоді дослідникам під час комплексних і послідовних етнологічних студій над традиційним скотарством українців.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат