Ефективним напрямом удосконалення спортивної підготовки є використання змагальної практики як потужного високоспеціалізованого стимулу, спрямованого на реалізацію функціональних резервів спортсменів (Платонов В., 2020). Сучасним інструментом реалізації цього процесу є використання позатренувальних засобів, спрямованих на регуляцію нейродинамічних властивостей організму, реакції кардіореспіраторної системи, опорно-рухового апарату в умовах передзмагальної та передстартової підготовки, безпосередньо змагальної і постзмагальної діяльності (Міщенко В., Лисенко О., Виноградов В., 2007). Саме така концепція дозволяє найбільш повно розкрити резерви функціонального забезпечення спеціальної працездатності та суттєво вплинути на досягнення високого спортивного результату. При наявності наукових і емпіричних знань щодо цього питання, формування системного підходу й обґрунтування способів його практичної реалізації вимагає переосмислення на основі врахування цільових настанов компонентів змагальної діяльності, їх взаємозв’язку і впливу на кінцевий результат. Особливо важливо це в циклічних видах спорту, де здатність до мобілізації функцій за умови раціонального управління процесами втоми і відновлення під час усієї змагальної діяльності є важливим фактором досягнення високого спортивного результату.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат