Виконана дисертація присвячена вивченню патернів, що діяли в українській культурі (зокрема – музичній) 1920-1930-х років і виконували важливі соціо- та культурно-регулятивну ролі. Саме такий ракурс є важливим не тільки для осмислення потреб минулого, а й вивчення стратегічних тенденцій розвитку різних сфер і суспільної культури етносу в цілому: в процесі міфотворення «глобальної» сучасності посилюється або нівелюється значення тих чи інших взірців чи моделей минулого.. Мета дослідження – осмислити причини введення ідеологічних патернів в українську хорову творчість міжвоєнного періоду з огляду на закономірності культурно-суспільних процесів того часу. Методологія дослідження зумовила використання фундаментальних принципів теорії пізнання (історизм, неупередженість, цілісність, розуміння взаємозалежності процесів тощо) з опертям на міждисциплінарний і некласичний ціннісний підходи. У дисертації вперше: встановлено класифікацію наукових підходів до проблеми патернів у гуманітарній сфері та систематизовано його культурологічні інтерпретації відповідно до кола проблематики; виокремлено образно-тематичні кліше і жанрові моделі у хоровій творчості композиторів УСРР-УРСР для масового виконання; вивчено прояви злиття патернів з ідеологією у академічній творчості різних тематичних сфер цього ареалу; розглянуто патерни хорової музики у творчості українських композиторів західних теренів у зв’язку з актуальними для цього періоду міфологемами; підсумовано концептуальні вияви естетики суспільної культури у патернах українській хоровій творчості міжвоєнного періоду; на семіотичному рівні музичного мистецтва простежено концептуальні вияви ідеологічної та культурно-естетичної організації суспільств різних державних типів; аналіз творчості здійснено з огляду не тільки на ідеологічні компоненти, а й їх організуючі структури – патерни; в українському музичному мистецтві виявлено культуротворчу систему патернів; проаналізовано репрезентативні для тогочасних тенденцій у хоровій творчості твори як типологічно яскраві зразки суспільної культури; створено вагому теоретичну базу для подальшого різностороннього вивчення предмету.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат