Дослідження складається з анотації, змісту, вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, списку використаних джерел, загальних висновків і додатків. У вступі обґрунтовано доцільність вибраної теми дослідження; аргументовано актуальність проблеми готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії; схарактеризовано зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами; сформульовано мету, основні завдання, описано об’єкт і предмет вивчення; умотивовано добір методів дослідження. Подано відомості про апробацію і впровадження результатів експериментального дослідження, про структуру й обсяг роботи, кількість публікацій. У першому розділі «Теоретичні засади формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності» досліджено міжкультурну взаємодію як предмет наукових студій. Проаналізовано джерельну базу для з’ясування сутності основних понять: «культура», «взаємодія», «готовність», «професійна готовність». Термін «міжкультурна взаємодія» потрактований як процес діалогу представників різних культур із застосуванням засобів комунікації та вибору поведінки. Унаслідок такого процесу відбувається взаємовплив на когнітивному, соціальному, психологічному та емоційному рівнях. З’ясовано особливості змісту підготовки майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії в сучасних умовах. Обґрунтовано зміст і структуру готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії. У структурі готовності виокремлено та аргументовано чотири взаємопов’язані компоненти: мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, конативний, міжособистісний. У другому розділі «Організаційно-педагогічне забезпечення формування готовності до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності» на підставі анкетування нинішніх і майбутніх пілотів досліджено стан сформованості готовності до міжкультурної взаємодії. Виокремлено критерії та їхні показники, а саме: ціннісний (соціокультурні взаємини, мотивація професійної діяльності, культурні цінності); пізнавальний (культурно-етнічні знання, культурно-етнічні вміння); поведінковий (сприятливий мікроклімат, саморегуляція, адаптивність); інтерперсональний (конфліктостійкість, толерантність, сенситивність). Відповідно до критеріїв диференційовано високий, середній і низький рівні сформованості готовності до міжкультурної взаємодії. Виявлено педагогічні умови формування готовності до міжкультурної взаємодії: формування ціннісних орієнтацій через створення позитивного психологічного клімату; організація командної роботи в процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін; інтеграція культурологічного аспекту в професійно орієнтовані дисципліни; стимулювання рефлексивного ставлення до процесу формування якостей міжкультурної взаємодії. Реалізація педагогічних умов відбувається за допомогою низки форм і методів: дискусії, бесіди, рольові ігри, сторителінг, брейнстормінг, проєкти, презентації, моделювання міжкультурних ситуацій, міжкультурний тренінг, позааудиторна та самостійна робота. У процесі наукового пошуку розроблено й теоретично обґрунтовано структурно-функційну модель формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності, що складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків: методологічно-організаційний (мета, завдання, наукові підходи, загальнодидактичні та специфічні принципи); змістовий (зміст, педагогічні умови, методи, форми й засоби); результативно-оцінювальний (компоненти, критерії, показники, рівні та результат). У третьому розділі «Експериментальне дослідження формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності» викладено результати дослідження, перевірено ефективність упровадження педагогічних умов і структурно-функційної моделі формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії. Констатовано суттєве підвищення середнього й високого рівнів сформованості готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії. Середній рівень збільшився з 56,4 % до 62,1 % осіб; високий рівень зріс із 9,3 % до 27,9 % здобувачів вищої освіти, що засвідчило наявність позитивних змін у процесі навчання.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат