У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовані та запропоновані механізми здійснення державного впливу щодо формування масової культури в Україні в умовах гібридної війни, який включає правові, організаційні та соціокультурні складові та має на меті утвердження конкурентноспроможного масовокультурного продукту, що ґрунтується на національних культурнихцінностях, духовних ідеалах та сприяє утвердженню української ідентичності, просуванню українського культурного бренду в світовому інформаційному та культурному просторі.Уперше розроблено модель формування національної масової культури та брендингу («українська хвиля»), яка на основі креативних індустрій, популярного мистецтва, комунікативних практик та технологічних засад поширюватиме наративи українського світогляду, цінностей, патріотизму і діятиме як інструмент «м’якої сили» й культурної дипломатії, реалізуючидержавну культурну політику як на міжнародному рівні, так і всередині країни.У дисертації визначено засади трансформування інформаційної та культурної політики, які мають ґрунтуватися на здатності державних владних інституцій інтегруватися у відповідь на гібридні виклики, побудові нової комунікативної стратегії влади і громадянського суспільства із широким залученням міжнародного досвіду для створення дієвої системи комунікацій вкраїні; запропоновано включити в законодавче поле сфери культури та публічного управління поняття «масової культури» та визначити її роль і функціональне призначення у формуванні безпекових стратегій, протидії інформаційній гібридній агресії, формуванні національної культурної політики держави.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат