У дисертації теоретично обґрунтовано основні підходи щодо вивчення проблеми навчальної мотивації старших дошкільників через призму поведінки, адаптації до нових умов у мікро-соціумі, когнітивних та вольових процесів, спілкування. З’ясовано, що мотивація має соціальне походження і у онтогенезі розвивається в результаті спеціально спрямованих формуючих дій, водночас – мотивація опосередкована когнітивними процесами, спілкуванням і здійснюється за допомогою вольових процесів.Теоретично доведено, що навчальна мотивація відіграє надзвичайно важливу роль у старшому дошкільному віці дитини, адже в цей період виявляються нові можливості розвитку психічних якостей, особистісних новоутворень тощо. У дошкільному періоді у дітей формується мотив досягнення успіху, розвивається вміння ставити цілі й досягати їх, актуалізувати свій потенціал, відбувається трансформація зовнішньої мотивації у внутрішню (мотивацію досягнення) з урахуванням психологічних закономірностей зсуву мотиву на мету і фіксації установки.На основі теоретичного узагальнення визначено навчальні мотиви, до яких віднесено: пізнавальні (пов’язані зі змістовними або структурними характеристиками самої навчальної діяльності); соціальні (пов’язані з факторами, що впливають на мотиви навчання і не пов’язані з навчальною діяльністю); досягнення. Теоретико-методологічний аналіз проблеми навчальної мотивації старших дошкільників дав змогу визначити компоненти навчальної мотивації: динамічний, пізнавальний, оціночно-позиційний.Теоретично обґрунтовано, що порушення когнітивного розвитку у дітей обумовлено незрілістю й сповільненістю розвитку моторики, психічних функцій, зокрема сприймання, пам’яті, уваги, мислення, що спричиняє відставання і труднощі в оволодінні навчально-пізнавальною інформацією.З’ясовано, що зазначені характеристики проявляються у дітей, які відзначаються наступними особливостями:– вони мають порушення, які пов'язані з дефіцитним розвитком функції регуляції пізнавальної діяльності, незважаючи на відносно збережений інтелект. Основні прояви цих порушень включають в себе проблеми з увагою (як гіперактивність, так і гіпоактивність), недостатньо розвинуту мотиваційну та емоційно-вольову сферу, а також розлади довільності різного ступеня вираженості;– вони демонструють нерівномірні прояви пізнавальної активності та продуктивності, що виражається у відмінностях між рівнем інтелектуального розвитку та рівнем научуваності. Це означає, що у деяких випадках діти можуть мати недостатньо розвинений інтелект (наприклад, обмеженість знань та уявлень про навколишній світ, несформованість розумових дій та операцій, відставання у розвитку наочно-образного та словесно-логічного мислення, мовлення тощо);– деякі діти можуть поєднувати низький рівень інтелектуальної продуктивності з надмірно слабкою пізнавальною активністю, що означає, що недостатній інтелектуальний розвиток є результатом обмеженої здатності до навчання;– у таких дітей може бути дефіцит у розвитку всіх психічних функцій, включаючи увагу, пам'ять, гнозис, праксис та інші. Крім того, може бути відзначений недорозвиток емоційно-вольової сфери.Теоретичні висновки дають підстави стверджувати, що порушення когнітивного розвитку можуть виявлятися при: затримці психічного розвитку, гіперактивному розладі з дефіцитом уваги, розладах аутистичного спектру, легких порушеннях інтелекту, порушеннях мовлення тощо.Виявлено, що навчальна мотивація у старших дошкільників з порушеннями когнітивного розвитку сформована недостатньо, її розвиток відбувається дуже повільно та характеризується своєрідними особливостями. Спостерігається порушення таких мотиваційних характеристик: динамічних (виявляються у низькій потребі до навчання, відсутності стійкості мотивів, низькій мірі збудження мотивів, не вмінні переключатися з одних мотивів на інші); пізнавальних (характеризується негативним ставленням до навчання, несформованістю навчально-пізнавальних мотивів тощо); оціночно-позиційних (неузгодженість між навчальним мотивом і прагненнями дитини, що впливає на різні види діяльності і спілкування), що у майбутньому породжує значні труднощі у процесі навчання.З метою формування навчальної мотивації у старших дошкільників з порушеннями когнітивного розвитку було розроблено модель шкільної ситуації в умовах дошкільного закладу освіти, яка містила ті ж самі елементи, що й класична очна форма навчання, а саме: суб’єкти та об’єкти, етапи навчальної ситуації (організаційно-мотиваційний, діяльнісний, контрольно-оцінний, рефлексивний, корекційно-розвивальний), та кінцеву мету. Навчальна діяльність дітей у створеній моделі навчання реалізовувалася у чотири етапи: орієнтація (введення дітей в тему, ознайомлення з метою, загальний огляд виконання); підготовка до проведення навчання (визначення навчальних завдань, окреслення орієнтовних способів розв’язання проблеми, мотиваційна бесіда); основна частина – виконання експериментальних завдань; обговорення (рефлексія).

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат