На підставі проведеного мікробіологічного, клінічного та фармакоекономічного аналізу особливостей детоксикуючої активності досліджуваної комбінації таурину з гіпохлоридом натрію обґрунтовані шляхи оптимізації інфузійної терапії у хворих на гострий перитоніт. Робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт кафедри фармакології Дніпровського державного медичного університету та є фрагментом науково-дослідницької роботи на тему: «Системна фармакологія неопіоїдних анальгетиків та засобів медикаментозного захисту мозку в умовах патологічних станів» (ДР №0114U000935) та кафедри загальної хірургії, хірургії 3 та ортопедії і травматології ФПО Дніпровського державного медичного університету «Удосконалення діагностично-лікувальних методів у лікуванні хворих на гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини» (ДР №0115U001192).Дизайн дослідження представляє комплексіний підхід визначення мікробіологічного профілю N-хлортаурину в перитонеальному ексудаті, переносимість N-хлортаурину у здорових добровольців, клінічна ефективність детоксикуючої терапії у хворих на гострий перитоніт та економічні переваги використання нового детоксикуючого інфузійного розчину.Визначення мікробіологічного профілю вторинного перитоніту проводився основним методом - культуральним. Для дослідження відбирали перитонеальний ексудат. Забір матеріалу проводився на під час хірургічного втручання стерильним шприцом в кількості 10-15 мл. Отриманий біологічний матеріал в найкоротші строки засівали на стандартний комплект поживних середовищ. Для селективного виділення стафілококів використовували сольовий агар (Фармактив, Україна) з емульсією яєчного жовтка (Hi-Media, Індія). Для виділення представників сімейства Enterobacteriaceae та ряду інших грам-негативних мікроорганізмів використали середовище Ендо (Фармактив, Україна). Колумбійський агар з 5% овечої крові (bioMerieux, Франція) використали для культивації вибагливих мікроорганізмів та визначення гемолітичної активності. Культивацію грибів проводили на агарі Сабуро з хлорамфеніколом. Засіяні чашки Петрі інкубували в термостаті протягом 24-72 год. при 37°С та витримали за кімнатної температури до 5 діб. Кількість мікроорганізмів оцінювали в КУО/мл. Отримані культури мікроорганізмів фарбували за методом Грама. Ідентифікація мікроорганізмів проводилася з урахуванням морфологічних, тинкторіальних, культуральних та біохімічних властивостей. Для ідентифікації використали набори Mikro-La-Test, всі досліди з ідентифікації проводили в 3-кратному повторенні.У клінічне дослідження було включено 104 пацієнти з гострим перитонітом. Пацієнти на основі методу простої рандомізації у співвідношенні 1:1 були розподілені в основну групу - 52 хворих і контрольну - 52 хворих..Наукова новизна дослідження. Вперше досліджено мікробіологічний спект активності інфузійного розчину N – хлортаурину. Клінічно доведена ефективність детоксікаційної терапії розчином N -хлортаурином на тлі гострого перитоніту. Уточнені дані експертної оцінки даних щодо сучасних інфузійних розчинів з детоскикуючими властивостями. Дана фармакоекономінчна оцінка щодо викорситання N – хлортаурину в комплексній терапії гострого перитоніту. Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведеного мікробіологічного, фармакологічного, клінічного та фармакоекономічного аналізу особливостей детоксикуючої активності досліджуваної комбінації таурину з гіпохлоридом натрію обґрунтовані шляхи оптимізації інфузійної терапії у хворих на гострий перитоніт.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат