Об’єктом дисертаційного дослідження є процеси формування і забезпечення інформаційної безпеки національної економіки. Метою роботи є вдосконалення теоретичних положень, науково-методичних підходів та надання практичних рекомендацій щодо формування інформаційної безпеки національної економіки. Методологічною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, сучасні теорії безпекології, теорії державного регулювання економіки, наукові праці з питань управління національною економікою та забезпечення інформаційної безпеки. Для досягнення поставленої мети та вирішення окреслених у дисертаційній роботі завдань використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: діалектичний, системний та синергетичний підходи, аналіз і синтез, логічне узагальнення та групування, наукова абстракція, системний аналіз; економіко-статистичний, графічний та ретроспективний аналіз; нормування, згладжування, експертних оцінок та інтегрального оцінювання; кореляційний і регресійний аналіз; системний підхід та структурно-логічний метод; метод ієрархій. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: 1) удосконалено концептуальні засади формування інформаційної безпеки національної економіки в умовах цифровізації як системи цілей, принципів, методів, технологій цього процесу на основі синергетичного підходу, що обґрунтовується особливостями об’єкту дослідження (система інформаційної безпеки національної економіки розглядається як складна, нелійнійна, нерівноважна, з елементами самоорганізації), які спрямовані на формування методологічного базису механізму забезпечення інформаційної безпеки національної економіки; 2) удосконалено понятійний базис інформаційної безпеки національної економіки, що, на відміну від наявних підходів, враховує процеси цифровізації, у зв’язку з чим інформаційну безпеку національної економіки запропоновано розглядати як стан захищеності інформаційного середовища, що забезпечує реалізацію національних економічних інтересів, а також стійкість національної економіки до внутрішніх та зовнішніх, реальних і потенційних загроз, пов’язаних із активним розвитком процесів цифровізації; 3) удосконалено науково-методичні підходи до комплексного оцінювання інформаційної безпеки національної економіки, які передбачають використання принципово нової системи індикаторів (індикаторів цифрової, інституційної, кіберспроможності національної економіки) з метою розрахунку інтегрального індексу, що дозволяє виокремити найбільш важливі проблеми з урахуванням домінуючих світових тенденцій розвитку цифровізації та обґрунтувати стратегічні напрями зміцнення інформаційної безпеки національної економіки; 4) набула подальшого розвитку наукова класифікація загроз інформаційній безпеці національної економіки, а саме, запропоновано розподіл загроз за об’єктами спрямування дестабілізуючих дій: макрорівень (держава), мезорівень (регіон, галузь), мікрорівень (підприємство), нанорівень (особа, домогосподарство), що дає можливість визначити важелі та інструменти побудови ефективної системи захисту інформаційних ресурсів і підвищення інформаційної безпеки на усіх зазначених рівнях; 5) набули подальшого розвитку науково-методичні підходи до обґрунтування ієрархії стратегічних орієнтирів забезпечення інформаційної безпеки національної економіки, які передбачають застосування методу аналізу ієрархій, що дає змогу визначити домінантність задекларованих напрямів реалізації Стратегії інформаційної безпеки та змістовно окреслити інструменти реалізації державної політики зміцнення інформаційної безпеки; 6) набула подальшого розвитку концептуальна модель механізму формування безпекоорієнтованого інформаційного середовища, яка, за відсутності подібного підходу, враховує синергетичні ефекти взаємодії суб’єктів різних його рівнів з метою захисту їх економічних інтересів на основі визначення принципів, критеріїв, методів оцінки та важелів формування, що дозволяє забезпечити розвиток національної економіки на засадах безпекоорієнтованості. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні наукові положення, методичні підходи й висновки доведені до рівня прикладних рекомендацій та є підґрунтям для вдосконалення системи забезпечення інформаційної безпеки національної економіки. Науково-практичні результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію та впроваджені у діяльність Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної військової адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в освітній процес Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» при викладанні навчальних дисциплін. Сферою використання результатів дисертаційної роботи є галузь економіки.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат