Тема дисертаційного дослідження є актуальною, оскільки присвячена державно-церковним відносинам в Угорщині післятріанонського періоду, за регентства М. Горті. Актуальність теми, що у сучасній українській історичній науці відсутнє комплексне дослідження з даної проблеми. Автор заповнює документальну та історіографічну прогалину чималим масивом архівних матеріалів, вводячи до наукового обігу значну джерельну базу, з різних архівних установ Угорщини.?Метою дослідження є здійснення цілісного аналізу відносин між Угорською державою та релігійними інституціями, зокрема Католицькою церквоюта найбільш впливовими церквами протестантського напряму – Реформатською церквою та Лютеранською церквою.?Автором вперше в українській історіографії: •?Оцінено вагомий внесок та високу наукову вартість праць угорських істориків;•?обґрунтовано, що суспільна і державотворча роль церкви в епоху М. Горті значно зросла порівняно з ліберально-консервативним періодом (друга половина ХІХ ст.); •?висвітлено філософію державної політики в церковно-релігійній сфері і констатовано, що на тлі загалом тісних і гармонійних взаємин існувала певна напруженість у відносинах Угорської держави з Католицькою церквою, яка виражалася в конфлікті інтересів щодо права головного патронату та інших проблемах; •?на підставі аналізу правового положення релігійних організацій в Угорщині в період правління М. Горті зроблено висновок про збереження юридичної спадковості і чинності старої правової бази, в рамках якої всі віросповідання поділялися за своїм статусом на «прийняті за законом», «визнані законними» та «невизнані»; •?проаналізовано зміст та основні напрями розвитку дипломатичних відносин між Угорщиною та Святим Престолом; на основі результатів такого аналізу встановлено, що, на відміну від ситуації в суміжних країнах, обидві сторони не мали потреби в унормуванні цих взаємин у формі конкордату;•?розглянуто суперечності релігійно-суспільного розвитку, які виражалися в ігноруванні владою принципу справедливості в царині державно-церковних взаємин, що віддзеркалено у фактичному поділі релігій на «істинні» і «хибні», «добрі» й «погані», «корисні» та «шкідливі»;•?охарактеризовано головні ідеологічні засади діяльності Реформатської та Лютеранської церков, їх суспільне та місіонерське служіння.?Здійснено комплексний аналіз матеріалів угорських архівів, нормативно-правової бази і дослідницької літератури та зроблено висновки та узагальнення, що викладені нижче:?- проаналізовано зміст і сутність поняттядержавно-церковних відносин; ?- подано аналіз понятійного апарату досліджуваної теми, зокрема що таке «державно-церковні відносини», «держава», «церква»;?- охарактеризовано релігійні організації як суб’єкти громадянського суспільства. Методологічна складова відображає принципи, якими послуговується як українська та угорська історична наука, так і представники західноєвропейських наукових кіл;?- здійснено характеристику групування всіх архівних документів;?- охарактеризовано праці українських релігієзнавців; ?- на основі архівних та опублікованих матеріалів детально ?охарактеризовано міжнародні зв’язки між Угорським королівством та ?Ватиканом у період регентства М. Горті; ?- визначено правові засади регулювання статусу релігійних громад і ?організацій;?- охарактеризовано відносини між Католицькою церквоюта угорською ?владою впродовж1920 – 1944 рр.;?- відображено співпрацю держави з католицьким організаціями та ?об’єднаннями;?- здійснено аналіз ідеологічних засад та місіонерськудіяльність ?реформатської / кальвіністської і лютеранської / євангельської історичних ?церков; ?- здійснено порівняльну характеристику конфесійної приналежності ??населення на основі переписів 1920 р., 1930 р., 1941 р.та представництво ?католицького духовенства в угорському парламенті.?Наукове значення дисертаційного дослідження пов’язане з розробкою вперше в українській історіографії комплексного підходу до дослідження і переосмислення відносин у досліджуваний період між церквами та релігійними організаціями, з одного боку, та Угорською державою і суспільством з іншого.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат