Актуальність проведеного дослідження зумовлена тим, що у процесі становлення сучасної наукової психологічної парадигми категорія креативного потенціалу особистості знаходить собі місце практично у всіх філософських та психологічних парадигмах та є перспективним і затребуваним науковим дослідженням, що зумовлено, передусім, різноплановістю його теоретичних та прикладних трактувань, критичним аналізом основних підходів до його вивчення. Враховуючи сучасні тенденції психологічної науки стосовно становлення творчо обдарованої особистості, питання розвитку креативного потенціалу набувають пріоритетного значення. Актуальною також залишається проблема вивчення психолого-педагогічних засад розвитку креативного потенціалу саме майбутнього фахівця-економіста (адже у такому ракурсі цю проблему науковці ще не розглядали). До теперішнього часу залишається невизначеною структура, динаміка та регулятивні чинники становлення креативного потенціалу майбутнього економіста, недостатньою мірою окреслені шляхи та засоби актуалізації креативного потенціалу студентів-економістів тощо. Всі ці питання потребують проведення окремих теоретичних та експериментальних досліджень, що і зумовило актуальність вивчення проблеми регулятивних чинників креативного потенціалу майбутнього економіста.Мета дослідження – виокремлення регулятивних чинників і на цій основі визначення компонентної структури креативного потенціалу задля актуалізації творчих здібностей майбутніх економістів.Об’єкт дослідження – креативний потенціал майбутніх економістів.Добір методів дослідження базувався на використанні системного, структурно-функціонального та ресурсного підходів, філософських, загальнонаукових і спеціальнонаукових методів пізнання. Зокрема, за допомогою категорійно-понятійного аналізу розкрито сутнісний зміст і загальні характеристики понять «потенціал», «креативність» і «творчість». Із використанням критичного та порівняльного аналізів виокремлено переваги та недоліки сучасних концепцій і наукових підходів до пізнання феномену креативного потенціалу. Метод ранжування та теоретичного синтезу уможливив критеріальне розмежування системи регулятивних чинників становлення креативного потенціалу майбутніх економістів. Метод теоретичного моделювання застосовано в розробці теоретичної моделі. Водночас, методи планування та проектування дали змогу розробити програму психологічного супроводу сприяння актуалізації креативного потенціалу у студентів-економістів, а методи теоретичного узагальнення та інтерпретації уможливили формулювання верифікованих висновків та прикладних рекомендацій щодо поетапної та проективної актуалізації зазначеної професійної характеристики. Інтегральним емпіричним методом дослідження став психолого-педагогічний експеримент. Для обробки емпіричних показників експериментального дослідження застосовувалися методи математичної статистики задля встановлення зав’язків між регулятивними чинника та перевірки ефективності програми сприяння актуалізації креативного потенціалу майбутніх економістів.Практичне значення полягає в тому, що узагальнені результати дисертації можуть використовуватися у процесі підготовки фахівців економічного профілю, зокрема задля формування в них професійно зорієнтованих компетентностей через вивчення спеціальних освітніх компонентів, що, своєю чергою, забезпечить формування відповідних програмних результатів навчання загалом, та розвиток креативного потенціалу зокрема. Наукова новизна полягає в тому, що: виокремлено регулятивні чинники креативного потенціалу майбутніх економістів: метакреативність, академічна саморегуляція та готовність до ризику; теоретично обґрунтовано та емпірично верифіковано структуру креативного потенціалу особистості майбутніх економістів, в якій базисний компонент представлений зв’язком образної та вербальної креативності; соціально-креативнісний компонент характеризується зв’язками соціальної і комунікативної креативності із соціальним інтелектом, комунікативними та організаторськими схильностями; регулятивним компонентом, що передбачає високу мотивацію творчості, готовність до ризику та метакреативність; акмеологічний компонент представлений самоактуалізацією, саморозвитком, ціннісним ставленням до творчості та життєтворчими здібностями; розширено уявлення про академічну успішність у студентському віці як чинник актуалізації креативного потенціалу особистості; вікову динаміку розвитку компонентів креативного потенціалу студентів економічного напряму підготовки; удосконалено психологічні методи і прийоми актуалізації креативного потенціалу особистості студента-економіста.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат