Дисертація є комплексним дослідженням, у межах якого з‘ясовано тенденції інтернаціоналізації вищої освіти (ІВО) Китаю задля визначення можливостей творчого використання позитивного досвіду в аспекті досліджуваної проблеми в Україні. Окреслено тенденції розвитку концептуальних засад ІВО Китаю, що розглянуті на глобальному та національному (китайському) рівнях. В межах розгляду глобального дискурсу ІВО виявлено тенденції до розширення просторового поля дослідження ІВО; трансформації термінологічного поля досліджень ІВО відповідно до змін суспільно-політичного, соціально-економічного, технологічного та культурно-освітнього контекстів; суттєвого осучаснення тематичних напрямів досліджень (проблеми забезпечення якості міжнародної вищої освіти, національних та інституційних стратегій ІВО, міжнародної й національної політики у сфері ІВВО та управління інтернаціоналізацією; академічної мобільності). З урахуванням політичного культурно-історичного, економічного та академічного критеріїв виокремлено історичний (від часів заснування закладів вищої освіти Китаю та до 1978 р.) та сучасний (з 1978 р. ‒ дотепер) періоди розвитку інтернаціоналізації вищої освіти Китаю. Висвітлено тенденції розвитку внутрішньо-орієнтованих та зовнішньо-орієнтованих стратегій інтернаціоналізації вищої освіти Китаю. Тенденції розвитку внутрішньо-орієнтованих стратегій ІВО Китаю розглянуто на індивідуальному (міжнародна студентська мобільність ‒ МСМ) та інституційному (програми та установи транснаціональної вищої освіти ‒ ТНВО) рівнях. Висвітлено тенденції розвитку зовнішньо-орієнтованих стратегій ІВО Китаю, що розвиваються в межах Ініціативи «Один пояс, один шлях». Констатовано, що такими тенденціями, пов‘язаними з реалізацією «Плану дій у сфері освіти для ініціативи «Один пояс, один шлях», є такі: інтенсифікація та урізноманітнення міжнародних зв‘язків у сфері вищої освіти; поглиблення співпраці у розвитку талантів; удосконалення конкретних механізмів освітньої співпраці. Визначено тенденції подальшого розвитку ІВО Китаю та перспективи творчого використання китайського досвіду в Україні. Виявлено, що тенденціями подальшого розвитку досліджуваного феномену, що вже успішно реалізуються в межах Ініціативи «Один пояс, один шлях», є такі: активізація багатосторонніх та двосторонніх міжнародних обмінів і співпраці; оптимізація механізмів надання послуг навчання за кордоном; розширення міжнародного визнання кваліфікацій; посилення співпраці з міжнародними організаціями, зокрема з ЮНЕСКО; покращення якості китайсько-іноземної спільної освіти; удосконалення організаційної та фінансової підтримки й всебічне підвищення якості навчання іноземних студентів у Китаї; сприяння розвитку Інститутів та класів Конфуція; прискорення створення за кордоном міжнародних кампусів університетів з китайською специфікою; продовження реалізації програми розвитку Ініціативи університетів «Подвійного світового класу»; створення в китайських університетах світового класу відкритого екосередовища для науково-дослідницької діяльності та інновацій, що має міжнародну конкурентоспроможність; формування порівняльної переваги Китаю у міжнародній конкуренції у сфері залучення високоякісних талантів та висококваліфікованих фахівців; активізація участі Китаю у глобальному управлінні освітою та в розробці міжнародних правил, стандартів і систем оцінювання міжнародної освіти. Подано рекомендації щодо творчого використання китайського досвіду в досліджуваній сфері в Україні.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат