Проаналізовано онтологічні засади картини світу класичної та постнекласчної науки у контексті змін типів наукової та філософської раціональності. Виявлено історичну трансформацію поняття "дискурс", яка відбувається у процесі переходу від класичної науки до постнекласичної. Створено модель дискурсу знання, яка відображає дискурсивні особливості онтологічного статусу предмету класичної науки. Показано, що підгрунтям формування онтологічних засад класичної науки є знання, що в античній онтології набув дискурсивного значення абсолютної незмінної суті. Висвітлено онтологічні засади постнекласичного наукового дослідження як формувальні стосовно дискурсу, особливості якого дозволяють розглядати його як модель дискурсу комунікації, у межах якого природна реальність виступає як живий процес розвитку та взаємодії між нею та людським світом. У контексті постнекласичної раціональності особистісні екзистенційні, комунікативні, аксіологічні властивості суб'єкта дискурсу комунікації є умовою формування дискурсивої онтології постнекласичної науки у сенсі онтології людського світу.

  Завантажити