Запропоновано полігексаметиленгуанідінхлорид (ПГГХ) і полігексаметиленгуанідінфосфат (ПГГФ) як бактерицидні домішки для одержання поліпропілену (ПП) мікроволокон шляхом переробки розплавів сумішей ПП/співполіамід (СПА). Показано, що дані домішки є ефективними компатибілізаторами полімерів у сумішах ПП/СПА, що має прояв у зміні процесів структуроутворення у напрямку формування більш тонких ПП мікроволокон, збільшенні їх кількості та маси від 63,4 % та 50,7 % до 89,0 % та 82,8 % відповідно та різкому зростанні однорідності розподілу мікроволокон за діаметрами. Суттю механізму дії домішок є зменшення міжфазового натягу в сумішах ПП/СПА та збільшенні часу розпаду рідких струменів ПП у матриці СПА. Показано, що величина питомої поверхні еросилів, хімічна природа функціональних груп їх частинок, розмір зазору у дисковій зоні екструдера дозволяють регулювати процеси структуроутворення у розплавах сумішей ПП/СПА. Стосовно реалізації специфічного волокноутворення найбільш ефективним є аеросил з диметильними групами. Для аеросилів з силанольними групами 82,1 % ПП за масою утворює волокна безперервної довжини у порівнянні з 50,7 мас. % для бінарної суміші. Підтверджено гіпотезу про стабілізувальну дію нанорозмірних аросилів на рідкі струмені ПП у матриці СПА. Механізм дії цих домішок полягає у погашенні амплітуди руйнівного збудження на нанорозмірних частинках та різкому зменшенні міжфазового натягу. Ці фактори сприяють покращанню специфічного волокноутворення за умов течії розплавів сумішей ПП/СПА. Установлено особливості реологічних властивостей розплавів нанонаповнених сумішей ПП/СПА, а саме: незначну зміну в'язкості за умов зсуву, різке збільшення прядомості розплавів реалізації специфічних взаємодій між силанольними групами аеросилу й амідними зв'язками макромолекул СПА. Показано, що показник степеня у степеневому рівнянні, який описує течію розплаву, може бути якісною характеристикою міри сумісності компонентів суміші та критерієм оцінювання характеру структуроутворення в них.

  Завантажити