Досліджено головні структурно-планувальні елементи міст Київської Русі - городів, на прикладі Перемишля, Галича, Звенигорода, Теребовлі, Львова. Обгрунтовано використання поняття "стольний город" у дослідженнях з історії архітектури України. Запропоновано модель функціонально-просторової організації стольного города XI - XIII ст. Зазначено, що моделювання дало змогу виявити принципи функціональної організації даних городів і критерії впливу на їх розвиток. Визначено методи розпланування визначних архітектурних ансамблів і комплексів на території стольних городів Галицької землі, характерні риси їх функціональної, планувальної та просторової структури. На основі комплексного аналізу функціонально-просторової організації та архітектурно-планувальної структури виявлено основні епати та особливості розвитку їх архітектурно-просторової організації з ХІ до кінця ХІІІ ст.

  Завантажити