Теоретично й експериментально обгрунтовано одержання багатокомпонентного кам'яновугільного в'яжучого з широким інтервалом пластичності на підставі встановлення закономірностей формування в них комплексно-сполученої мікроструктури, поданої коагуляційним каркасом із часток активного дисперсного наповнювача у концентрованому розчині полімеру в гама-фракції дьогтю. У процесі модифікації кам'яновугільного дорожнього дьогтю відсівом полівінілхлориду внаслідок розгортання глобул полімеру у витягнуті конформації формується просторова полімерна сітка, утворена за рахунок переплетення та міжмолекулярної взаємодії макромолекул і надмолекулярних утворень полівінілхлориду. Оптимальний вміст активного дисперсного наповнювача сприяє утворенню коагуляційної структури у в'яжучому та підвищенню загальної структурованості системи. Структуруюча дія деревного гідролізного лігніну одночасно з пластифікуючою дією сірки сприятиме зміщенню температури переходу в'яжучого у в'язко-текучий стан, в область більш високих позитивних температур і зсуву температури склування в область більш низьких негативних температур. Багатокомпонентне кам'яновугільне в'яжуче характеризується більш широким інтервалом пластичності. Використано експериментально-статистичне моделювання, завдяки якому встановлено оптимальні концентраційні співвідношення комбінованого дисперсного наповнювача в кам'яновугільному дорожньому дьогті. Застосовано метод ІЧ-спектроскопії. За результати дериватографічних і калориметричних досліджень доведено існування тривкої міжмолекулярної взаємодії, що сприяє створенню в багатокомпонентному кам'яновугільному в'яжучому (БКВ) безперервного спектра молекулярно-масового розподілу, розширенню інтервалу пластичності і зниженню температурної чутливості БКВ. Вивчено фізико-механічні та деформаційно-міцнісні властивості БКВ і бетонів на їх основі.

  Завантажити