Досліджено характерні риси й особливості політичного розвитку боярства в Галицько-Волинській державі XII - XIV ст. Вивчено економічне підгрунтя політичної могутності боярства, яке відобразилося в організації боярських вотчин і ленів, наявності спадкових землеволодінь, веденні господарства, структурі сільськогосподарського двору, наявності допоміжних промислів і участі у торгівлі. Простежено розвиток боярських родів, охарактеризовано їх роль у політичному житті держави. Розглянуто шлюбні контакти галицького та волинського боярства. Проаналізовано діяльність боярських партій та угруповань, причини та наслідки конфліктів між галицьким і волинським боярством. Боярство ніколи не було монолітним і єдиним організмом у своїх прагненнях. Були наявні внутрішні суперечності політичного й особистого характеру. Економічне посилення боярства в результаті поєднання вотчинної та службової системи землеволодіння та патриціату, а також внаслідок бурхливого розвитку ремесла, торгівлі та лихварства, зумовило становище панівної вестви населення як реальної та провідної соціальної сили, створило серйозні підстави для її політичних претензій.

  Завантажити