Проведено детальний огляд праць зі східнослов'янської етнофразеології. Окреслено основні етапи її розвитку та проблеми й перспективи сучасних студій у даному напрямі. З використанням фразеографічних, лексикографічних і пареміографічних праць ХІХ - ХХ ст. досліджено характер відображення українськими вигуковими фразеологізмами позамовної дійсності у зв'язку з їх формуванням, еволюцією та здатністю до культурної референції. Виділено фразеосемантичні групи, встановлено особливості детермінації між фразеопродуктивністю вигукових фразеологізмів, що мають у своєму складі символи-концепти, і глибиною їх культурно-національного контексту. Зібраний матеріал згруповано за домінуючими функціональними характеристиками.

  Завантажити