Розроблено теоретичні та методико-практичні засади виконавського аналізу музичного твору, визначено його пріоритетні напрями (стильовий, жанровий, фактурний, емоційно-драматургічний). Встановлено, що виконавський аналіз займає особливе місце в системі музично-теоретичних процедур і має свою специфіку як окремий, спеціальний вид досліження музичного твору, спрямований на його виконавську інтерпретацію. У процесі розгляду виконавського аналізу та його об'єкта (твору) застосовано системно-структурний (зокрема, порівняльний), функціональний та історико-типологічний підходи. Запропоновано визначення поняття "виконавський аналіз" та типологію його основних алгоритмів, які включають аналіз емоційних вражень та їх естетичні оцінки ("емоційно-естетичну програму"), а також програму "змістового поля" твору та її відображення у драматургії, рокриття й аргументацію його художнього генезису (жанрово-стильовий комплекс), побудову виконавського "фактурного плану" та створення моделі майбутньої інтерпретації. Результати наукового дослідження використано у виконавській і педагогічній діяльності під час роботи над інтерпретацією фортепіанних творів різних жанрів і стилів.

  Завантажити