Внутрішнє мовлення (ВМ) розглянуто у трьох аспектах: семантичному, синтаксичному та художньо-прагматичному. Проаналізовано проблеми співвідношення мовлення та мислення як домінантної наукової парадигми в аналізі ВМ, природи мовної рефлексії, що є основою творення ВМ, кореляції сну й вербалізованої реальності за допомогою прийому ВМ, його вербальної репрезентації у художньому тексті. Обгрунтовано семантико-синтаксичні особливості та стилістичні функції структурно-композиційних форм ВМ. Виявлено комунікативно-прагматичні характеристики та з'ясовано ідіостилістичні особливості вербальної репрезентації ВМ у художньому тесті.

  Завантажити