Здійснено комплексне дослідження британської супільно-політичної та громадської думки з важливих питань зовнішньої політики початку XX ст., а саме: переходу від традиційної політики "блискучої ізоляції" до блокової політики, укладення союзних договорів з Японією, Францією та Росією, зближення з Німеччиною, питання війни та миру. На рубежі XIX - XX ст. правлячі кола Великої Британії дійшли висновку, що попередня політика "блискучої ізоляції" втратила перспективи щодо успіху через різке загострення міжімперіалістичних суперечностей, і зробили ставку на створення військових і політичних альянсів для збереження "балансу сил" у Європі та світі загалом. Проаналізовано вутрішньополітичну боротьбу, дискусії у парламенті, громадських колах, шляхи пошуку компромісних рішень у процесі здійснення зовнішньополітичного курсу Великобританії урядами Р.Солсбері, А.Бальфура, Г.Кемпбелл-Баннермана, Г.Асквіта. Розглянуто політико-ідеологічні концепції розвитку зовнішньополітичних орієнтирів держави, які складалися на підставі компромісу провідних політичних традицій країни (консервативної, ліберальної та лейбористської).

  Завантажити