Генетично обгрунтовано локальну систему розведення свиней. Розроблено концепцію структурування популяції за декільками рівнями і запропоновано нові генетично-популяційні методи виявлення та формування її структури. Проведено генетично-популяційний моніторинг генофонду популяції за імуно- та молекулярними маркерами, а саме: мікросателітним локусом яДНК, ПДРФ Tas-1 контролювального регіону мт-ДНК і гену ESR, що доводить про наявність структури за рядом вивчених систем та її асоціації з генеалогією. Установлено оригінальність дослідженого генофонду за певними генетичними системами у порівнянні з племінними стадами великої білої породи. Розроблено й апробовано нові методи формування батьківських форм з цільовими генотипами. Створено методологію та запропоновано практичні прийоми, які передбачають використання генетичних маркерів для формування дивергенції ліній усередині стада, що забезпечує підтримку необхідного рівня мінливості у популяції.

  Завантажити