На підставі даних клініко-лабораторних, бактеріологічних та інструментальних досліджень вагітних з багатоводдям розвинуто теоретичні основи щодо етіології та клінічного перебігу цієї патології. Уперше досліджено окисно-антиоксидантний гомеостаз у цих вагітних та установлено підвищення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів мембран на фоні зниження активності антиоксидантного захисту організму. Здійснено комплексне вивчення вмісту мікроелементів (заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту) у крові вагітних, пуповинній крові, плаценті, плодових оболонках і амніотичній рідині у разі багатоводдя. Здійснено дослідження стосовно вмісту глюкози, загального білка, білірубіну, сечовини та креатиніну у навколоплідних водах (НПВ) у разі доношеної вагітності, ускладненої багатоводдям. Доведено, що первинні порушення гемодинаміки у системі мати - плацента - плід у вагітних з багатоводдям локалізуються у матково-плацентарній ланці. Підтверджено, що у вагітних з багатоводдям на гістологічному та ультраструктурному рівнях мають місце підвищена складчастість плацентарного епітелію, дистрофічні та деструктивні зміни епітеліальних клітин плодових оболонок, плаценти. Визначено наявність великої кількості вторинних атрофованих ворсин у шарі трофобласту. Запропоновано та науково обгрунтовано використання у комплексній терапії багатоводдя препаратів "Реосорбілакт" і "Нью В-Н-С". Виявлено фактори прогнозування ризику розвитку багатоводдя під час вагітності.

  Завантажити