Проведено дослідження імунопатогенезу, клініко-епідеміологічних та серологічних особливостей прихованого сифілісу та зміни їх динаміки у разі використання комплексного методу терапії. Виявлено раніше не відомі клініко-епідеміологічні особливості раннього та пізнього прихованого сифілісу на сучасному етапі. Встановлено істотні розбіжності, притаманні саме ранній чи пізній формам захворювання, зокрема щодо його гендерного розподілу, а також соціального статусу, анамнестичних даних і конфронтації пацієнтів. З'ясовано, що для прихованого сифілісу характерна майже в 30 % випадків наявність слабко-позитивних, сумнівних і частково негативних результатів серологічних реакцій на сифіліс. Вперше встановлено особливості імунної відповіді у даної категорії хворих. З'ясовано, що за пізніх форм сифілісу відхилення від середньостатистичної норми здорових людей більш виражені. Розроблено новий метод лікування хворих на пізній прихований сифіліс пеніциліном G натрієвої солі та доксицикліном моногідрату в комбінації тилороном та інфрачервоним лазерним опромінюванням крові. Розроблено практичні рекомендації та додаткові діагностичні лабораторні тести для виявлення прихованого сифілісу.

  Завантажити