Розв'язано наукову проблему екологічного структурування електоральної підтримки основних політичних сил у регіонах України. Проаналізовано виборчі кампанії 1998 - 2002 рр. та показано, що реалізована електоральна поведінка виборців країни характеризувалася високим рівнем стійкості. З'ясовано визначальні електоральні розколи цього періоду: первинний - регіональний, який мав за основу східно-західне культурне розшарування; вторинний - "соціально-класовий", між "сильними" та "слабкими" соціальними групами. Відзначено, що представники "слабких" груп були схильні підтримувати "традиціоналістську опозицію": ліворадикалів на Сході, лівоцентристів у Центрі, консервативних правих на Заході. Показано, що на закономірності реалізованої поведінки електорату на територіях всіх регіонів впливало п'ять загальних груп факторів.

  Завантажити