Висвітлено новий підхід до тлумачення тропіки як системно-структурного макропольового утворення, подане окремими полями, що частково перетинаються. Розглянуто епітет як первинний троп в аспекті генезису і як системотвірний центр тропіки. Запропоновано класифікацію епітетів з розподілом їх на узуально-асоціативні й оказіонально-асоціативні. Перші розподіляються за двома підкласами на постійні та описово-оцінні. Оказіонально-асоціативні епітети, гібридні утворення, що виникають у результаті пересічення поля епітета з полями інших тропів розрізняють на метафоричні, компаративні, літотні/гіперболічні, метонімічні, перифразні, оксюморонні та іронічні епітети. У термінах словотвору епітети розподіляються на прості, похідні, складні, складно-похідні, фразові зі структурою словосполучень та епітети, виражені інтегрованими реченнями. Визначено структурні моделі семантичних класів складних епітетів. Досліджено роль епітета в реалізації прагматичної скерованості тексту (на матеріалі текстів художньої літератури та деяких газетно-журнальних жанрів).

  Завантажити