З'ясовано специфіку жанрової форми есе як гібридного жанру, відкритого для контактів з граничними структурами. Охарактеризовано проблемно-тематичні обсяги нехудожньої прози Барки, центром яких є концепція творчості як Божого покликання. Вивчено різні жанрово-стильові модифікації есеїстики письменника, а саме: есе-проповіді, есеїстичні літературознавчі студії, есе-рецензії, есе-портрети. На підставі порівняльного аналізу з текстами інших еміграційних письменників показано особливості релігійного трактування В.Баркою традиційного кола проблем національного життя.

  Завантажити