Проведено комплексне дослідження правової природи застави як способу забезпечення банківського кредиту за цивільним законодавством України. Проаналізовано основні концептуальні положення, виявлено недоліки та наведено рекомендації щодо удосконалення інституту застави. Здійснено теоретичне узагальнення положень цивільного законодавства України про застосування застави як способу забезпечення банківського кредиту. Визначено практичну сутність застави як наявність у банківських установ права на реалізацію предметів забезпечення кредиту з метою адекватного відшкодування заборгованості позичальника та збитків кредитора за кредитним договором у разі неспроможності сповна або частково (якщо є така домовленість) повернути кредит. З урахуванням існуючих недоліків цивільного законодавства розглянуто можливість поліпшення процесу регулювання особливостей окремих видів застави. Визначено фактори, що зумовлюють ефективність правової застави й обгрунтовано необхідність максимального розвитку законодавчих засобів реалізації банками права вимоги. Проаналізовано особливості регулювання досліджуваного інституту застави у різні історичні періоди. Визначено тенденції зміни законодавчих норм щодо правового регулювання заставних зобов'язань. Проаналізовано специфіку окремих видів застави, правовий механізм реалізації прав кредиторів та основні вимоги щодо укладання договору застави за участю банків. Розкрито механізм регулювання питань іпотечного кредитування, детально проаналізовано підстави виникнення іпотеки та вимоги, що нею забезпечуються. Досліджено особливості формування нормативно-правової бази з питань іпотеки та встановлено ефективність її використання для вирішення соціально-економічних проблем. Досліджено особливості іпотеки окремих видів майна, розглянуто порядок та умови випуску та обігу цінних паперів та їх похідних, що використовуються на іпотечному ринку.

  Завантажити