Проаналізовано феномен соціальної злагоди в контексті основних історичних фаз суспільного розвитку та економічних, політичних і соціокультурних особливостей повсякденного життя суспільства. На підставі порівняльного дослідження соціологічних підходів до вивчення соціальної злагоди, враховуючи повсякденну соціокультурну специфіку, сформовано наукове розуміння даного феномену, форм його прояву та детермінуючих факторів. Зазначено, що сьогодні у межах соціальної епістемології, виходячи з макротеоретичної дослідницької перспективи, найбільш аргументованими та розробленими є консенсусні підходи щодо аналізу суспільної життєдіяльності Т.Парсонса та Н.Лумана. Обгрунтовано вирішальне значення для українського суспільства методології дослідження та методики формування консенсуальних ресурсів Т.Парсонса. Запропоновано власну концептуальну модель соціальної злагоди, яка дозволяє виокремити сутнісні характеристики, формотвірні критерії та визначити основні напрямки зміцнення її потенціалу в українському суспільстві.

  Завантажити