Досліджено особливості поетики історичних романів "Князь Єремія Вишневецький" та "Гетьман Іван Виговський" І.Нечуя-Левицького. Вирішено проблему поділу української історичної прози другої половини ХІХ ст. на жанрові різновиди через зіставлення факту та вимислу. Розглянуто в контексті художньо-історичної групи романи І.Нечуя-Левицького. Проаналізовано художні особливості творів письменника з застосуванням порівняльного, комплексно-системного та функціонального методів. З'ясовано основні естетичні погляди прозаїка, його самобутність і новаторство в ідейно-естетичній реалізації концепції щодо історичного твору та його стильових компонентів, висвітлено її художнє втілення. Відображено складові поетики історичних романів І.Нечуя-Левицького, ще не досліджені ("точка зору" автора та художні форми її вираження, сутність хронотопу, характеротворення). На підставі дослідження проблеми художніх особливостей історичних романів І.Нечуя-Левицького зроблено висновок: художня реалізація поетики історичних романів тісно пов'язана з реалістичною стильовою манерою прозаїка, яка відзначається пошуками митця та визначена предтечею психологічної прози кінця ХІХ - початку ХХ ст. в українській літературі.

  Завантажити