Вперше розглянуто коло питань даної проблеми, які не знайшли належного висвітлення у вітчизняній науковій літературі. Доведено, що у межах італо-турецького конфлікту 1911 - 1912 рр. як самостійний учасник є арабський (лівійський) фактор, тобто за цілою низкою істотних ознак двосторонній конфлікт можна розглядати як тристоронній. Встановлено, що Лівія, яка відстоювала свої власні інтереси у боротьбі з Італією та у протистоянні з Туреччиною, була не об'єктом, а суб'єктом даної міжнародної кризи. Висвітлено причини, динаміку, результати та наслідки розв'язання італо-турецької кризи у формі збройного зіткнення. Акцентовано увагу на резонансному впливі колоніального конфлікту "молодої" Італії та "старої" Туреччини на увесь комплекс міжнародних відносин, що склався перед першою світовою війною.

  Завантажити