Доповнено класифікацію патологічної стертості площею стирання зубів залежно від віку, ступеня та висоти прикусу. Розроблено алгоритм клінічної діагностики, який дозволяє диференційовано підходити до вибору методу лікування. Доведено, що зуби з І, ІІ ступенем стертості не потребують попередньої терапевтичної та ортопедичної підготовки, а для протезування зубів пацієнтів з ІІІ ступенем зазначена підготовка необхідна. Визначено, що адаптація пацієнтів з І ступенем патологічної стертості до виготовлення металокерамічних протезів відбувається значно швидше, ніж у пацієнтів з ІІ ступенем стирання.

  Завантажити