Досліджено клініко-епідеміологічні особливості поєднаної черепно-мозкової травми (ПЧМТ). На підставі клініко-епідеміологічного аналізу установлено розповсюдженість ПЧМТ, визначено її структуру та динаміку в 1994 - 2004 рр. Вивчено структуру ускладнень і летальних наслідків за ПЧМТ. З'ясовано роль певних ушкоджень у різні строки післятравматичного періоду. На підставі багатофакторного аналізу летальних наслідків визначено фактори ризику та розроблено регресійні моделі, які дозволяють визначити тяжкість стану потерпілих і вірогідність таких наслідків. Обгрунтовано шляхи оптимізації надання спеціалізованої медичної допомоги потерпілим з ПЧМТ, реалізація яких дозволила знизити летальність за ПЧМТ з 1994 по 2004 рр. з 25,7 % до 16 %, зокрема у разі ЧМТ тяжкого ступеня у складі поєднаних ушкоджень - з 84,4 % до 45 %.

  Завантажити