Доповнено концепцію патогенезу хронічного некаменевого холециститу з урахуванням порушення балансу цитокінової системи з підвищеною продукцією прозапальних (ІЛ-6, ІЛ-8) цитокінів, активацією процесів ліпопероксидації та виснаженням антиоксидантних резервів організму. Встановлено провідну роль у патогенезі холециститу таких чинників, як запальний синдром, активація перекисного окиснення ліпідів з одночасним виснаженням антиоксидантних систем організму, дистонія відділів вегетативної нервової системи, супутне ушкодження шлунку. Доведено, що більше ніж у половини обстежених пацієнтів пребіг захворювань супроводжується гіперкінетичним типом порушень моторики жовчовивідних шляхів, а у третини - гіпокінетичним. Відзначено, що в 58 % випадків хронічний некаменевий холецистит супроводжується зниженою кислотністю шлункового вмісту, у 28 % - підвищеною, а у 67 % обстежених виявлено дуоденогастральний рефлюкс. Встановлено позитивний вплив на прогресування хронічного некаменевого холециститу вираженого дисбалансу вегетативної регуляції, що полягає у переважанні симпатикотонічного типу діяльності жовчовивідних шляхів. Виявлено, що у разі підвищеної активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи у 58 % випадків відбувається посилення, а у 40 % - ослаблення вагусних впливів. Вперше розроблено й апробовано диференційований підхід щодо лікування хворих на хронічний некаменевий холецистит на базі застосування у комплексній терапії альтану та дицетелу.

  Завантажити