Установлено, що наявність HBV- і HCV-інфекцій супроводжується збільшенням частоти поширених і дифузних форм ураження шкіри. Визначено, що поєднання цих інфекцій більше впливає на атопічний дерматит (АД), ніж моноінфекція, у фазі реплікації HBV- і під час загострення HCV-інфекцій зростає частота дифузних форм і тяжкість АД. З'ясовано, що поєднання АД з цими інфекціями супроводжується погіршанням функції та структури печінки, про що свідчить збільшення вмісту загального білірубіну та його непрямої фракції в сироватці крові, активності АлАТ і АсАТ, показника тимолової проби. Виявлено також зростання концентрації кріоглобулінів і молекул середньої маси. У хворих на АД установлено зміни видового та кількісного складу мікрофлори в уражених топодермах шиї та ліктя, зокрема зростання щільності колонізації аеробними мікроорганізмами, а також зменшення коефіцієнта видового розмаїття мікробіоценозів, збільшення частоти висіву S. aureus. Зазначено, що на ці процеси впливає супровідна HBV-інфекція та фаза вірусу. У комплексній терапії апробовано індуктори ендогенного інтерфероноутворення "Аміксин" і "Циклоферон", які сприяють регресу клінічних проявів АД і продовженню його ремісії.

  Завантажити