Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми оцінки етіопатогенетичних механізмів і предикторів формування полінутрієнтної недостатності у разі хронічного панкреатиту (ХП), розроблено рекомендації щодо оптимізації її лікування та профілактики проявів. Встановлено, що тривалий перебіг і прогресування ХП призводить до виникнення та поглиблення порушень обміну нутрієнтів, до яких належать вторинний остеодефіцит (ОД), анемічний синдром, мінерально-вітамінна недостатність, вторинний імунодефіцит. Доведено, що формування даних станів пов'язано з основними клінічними характеристиками ХП, а також з такими патогенетичними чинниками, як глибина дисбіотичних змін кишечнику, вираженість запального процесу за станом цитокінового профілю, ступінь оксидативного стресу, ендогенної інтоксикації та недостатності антиоксидантного захисту. Вперше встановлено залежність глибини та типу кістково-мінеральних змін від етіопатогенетичного та морфологічного типу ХП. Доведено предикторну роль етіопатогенетичного чинника у формуванні ОД у випадку наявності ХП. Обгрунтовано доцільність використання програм диференційованого лікування та профілактики хворих на ХП із включенням до загальноприйнятої комплексної терапії вітамінно-мінеральних препаратів "Теравіт", "Кальцемін", "Кальцемін адванс", фітотаблеток стевії "Стевіясан", курсового дом'язового та акупунктурного введення антигомотоксичних препаратів Momordica compositum та Coenzyme compositum для корекції полінутрієнтних порушень.

  Завантажити