На підставі використання методу холтерівського кардіомоніторування об'єктивізовано рівні психоемоційної напруги (боязні та страху) та визначено частоту їх проявів у пацієнтів на стоматологічному прийомі. Встановлено інформативну значимість клінічних, функціональних, біохімічних і психологічних показників під час підготовки пацієнтів до стоматологічних втручань та проведення корекції стану психоемоційної напруги фармакологічними засобами. За результатами кардіомоніторування розроблено новий метод визначення системної дії анестезії, що дозволяє прогнозувати розвиток ускладнень, пов'язаних з передозуванням анестетика. Запропоновано різні варіанти антистресорної премедикації з використанням адаптолу, діазепаму, еноанту й науково обгрунтовано показання щодо їх застосування під час лікування пацієнтів у стані психоемоційної напруги. На підставі результатів порівняльного комплексного клініко-функціонального вивчення діазепаму та адаптолу виявлено їх вибіркову ефективність залежно від ступеня психоемоційної напруги. Вперше встановлено, що позитивна стреспротекторна дія діазепаму визначається значною мірою усуненням аритмій психогенного походження у пацієнтів, які звернулися на стоматологічний прийом у стані страху, а лікувальний ефект адаптолу реалізується за наявності стану боязні у хворих осіб.

  Завантажити