У процесі клінічних досліджень доведено участь неспецифічної протеїназно-інгібіторної системи (НПІС) у патогенезі пошкодження слизової оболонки у хворих із хронічною патологією гастродуоденальної зони. Наведено нормативи місцевого неспецифічного протеїназно-інгібіторного потенціалу (НПІП) у дітей контрольної групи. Встановлено, що показники даного потенціалу у дітей із функціональним порущенням шлунку практично не відрізняються від показників контрольної групи. Вивчено вплив періоду захворювання, ступеня тяжкості запального процесу, що протікає у слизовій оболонці гастродуоденальної зони, на показники неспецифічного протеїназно-інгібіторного шлункового секрету. Визначено, що у періоді загострення підсилюється активність неспецифічних протеїназ, максимальні зміни виявлено у хворих із ерозивним і гіпертрофічним гастритом, мінімальні - у випадку поверхневого гастриту. Досліджено, що включення у схему лікування ендоназального електрофорезу даларгіну ефективно коригує дисбаланс у місцевій НПІС у хворих з ерозивним гастритом. Доведено пряму залежність ступеня засіву слизової оболонки Helicobacter pylori з показниками активності НПІП. Виявлено компенсований стан місцевої НПІС у разі переходу від тощакової до стимульованої фази шлункової секреції у хворих із поверхневими формами ураження.

  Завантажити